About Us

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ

• бути доброзичливим у взаєминах з однолітками;

• прагнути уникати конфліктів, налагоджувати стосунки, прагнути порозуміння; обходитися без докорів, образ; прагнути дотримуватись правил, не нав’язуючи власної думки;

• хлопчикам поважати дівчаток, діяти чесно, відверто. Бути делікатним, тактовним, поступливим, ввічливим у ставленні до дівчаток, не соромитися запрошувати дівчаток до гри, запропонувати їм стілець, у потрібний момент надавати допомогу;

• дівчаткам проявляти скромність, турботу до оточення, із вдячністю ставитися до допомоги та знаків уваги з боку хлопчиків;

• в іграх зважати на думку товаришів, обстоювати власну думку, дотримуватися правил гри;

• піклуватися про молодших, допомагати їм, захищати слабших;

• розмовляти спокійним, лагідним тоном, привітно, з усмішкою, дивлячись людині у вічі; не допускати випадків вживання грубих слів;

• прощати та не тримати зла на рідних людей, своїх однолітків;

• ставитися до дітей-сиріт, дітей з особливими потребами та тих, які потрапили в складні життєві обставини, з добротою і милосердям, намагатися їм допомагати;

• узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими, поводитися толерантно, вміти порозумітися та не допускати конфліктів;

• свідомо ставитися до життя, турбуватися про збереження здоров’я свого, рідних, друзів.

 

Булінг може викликати в дітей сильний стрес, страх і тривогу. До того ж така поведінка впливає не тільки на «жертв».

Ваша маленька дитина, яка вже адаптувалась до дитячого садка, стала відмовлятись ходити в дошкільний заклад?

Батькам необхідно звернути увагу на це, особливо якщо збігається декілька факторів в поведінці дитини, а саме:

·дитині раптом страшно йти в дитячий садок;

·вона скаржиться на головні болі або болі в животі без будь-якої причини;

·чіпляється за вас і проявляє плаксивість;

·приходить додому із травмами, які не може пояснити;

·залишається на самоті або впадає у стан депресії;

·розповідає про якусь дитину, яка робить їй всілякі пакості;

·має труднощі з концентрацією уваги;

·уникає зорового контакту, коли ви питаєте її про дитячий садок.

Важливо!

У ситуаціях жорстокого поводження з дитиною або ризиків щодо їх виникнення стосовно дитини, домашнього насильства або загрози його вчинення, а також ситуації булінгу особа може звернутися особисто до органів Національної поліції та служби у справах дітей.

У разі неможливости звернення до органів Національної поліції, юридичні та фізичні особи, яким стало відомо про дитину, що постраждала від жорстокого поводження або життю чи здоров’ю якої загрожує небезпека, зобов’язані негайно звернутися до суб’єктів виявлення та/або організації соціального захисту дітей.

Особа може звернутися для отримання консультацій юристів, психологів та соціальних працівників на:

- Національну дитячу «гарячу» лінію 116 111 з мобільних або 0 800 500 225 зі стаціонарних (з пн. – пт. з 12.00 до 20.00). Лінія є безкоштовною, анонімною та конфіденційною;

- Національну «гарячу» лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації за тел. 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних або стаціонарних цілодобово (безкоштовно, анонімно та конфіденційно);

- «гарячу» лінію для осіб, які постраждали від домашнього насильства, створену на базі Урядового контактного центру за номером 15-47. Сервіс цілодобово доступний, дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними.

 

 

 

 

 

Що повинні робити батьки, якщо в закладі дошкільної освіти їх дитини має місце булінг?

Нижче наводяться поради, що допоможуть батькам впоратися із ситуацією, що виникла.

Вкладення 1

Працівники закладу освіти мають знати чинники ризику насильства проти дитини та звертати на них увагу в рамках своїх службових обов’язків.

Якщо виявлено чинники ризику, працівники закладу повинні повідомити про них батькам і надати їм інформацію про можливості для отримання підтримки, а також заохотити їх до вирішення проблеми.

Працівники повинні контролювати стан і благополуччя дитини.

Порядок реагування у випадках насильства проти дітей.

Вкладення 2

З метою створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти здобувачів освіти педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу зобов’язані повідомляти керівника закладу про випадки булінгу, учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Порядок подання та розгляду ( з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цікування) в закладі освіти.

Вкладення 3

Корисні посилання

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

Корисні посилання щодо теми антибулінгу

Протидія булінгу

Що таке булінг

Булінг ми всі можемо допомогти це зупинити

 

 

Хто провокує булінг в закладі дошкільної освіти ?

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок.

Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо: педагог або помічник вихователя:

– зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі – ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки – глузує із зовнішнього вигляду дитини – образливо висловлюється про дитину чи її батьків – проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини батьки або члени сім’ї:

– б'ють та ображають дитину вдома – принижують дитину у присутності інших дітей – проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини – ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих— батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично:

Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

- вдома: – не хоче одягатися вранці – шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка – просить батьків забрати її із дитячого садка раніше – плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт – не контактує з однолітками у дворі – грає наодинці в парку в дитячому садку:

- не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо – усамітнюється при будь-якій нагоді – часто губить свої іграшки або речі – бруднить чи псує одяг – грає поламаними іграшками – відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чигрі – не має друзів у групі.

​

Для батьків!

​

Що робити, якщо ви стали свідком булінгу?

• Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати.

• Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги.

• Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.

• Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.

• Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

• Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!

Що робити, якщо ваша дитина агресор?

• Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.

• Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.

• Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.

• Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.

• Зверніться до психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

ЗАКОН УКРАЇНИ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”